Сім мінусів самописних CMS

Інформацію про переваги та недоліки популярних платформ сьогодні легко знайти у відкритому доступі. Проте в пошуках унікального рішення замовники часто стикаються з пропозиціями створити сайт на "власному движку". Вебстудії, які просувають системи індивідуальної розробки, переконують, що їхній продукт працює швидше, виглядає привабливіше та не має аналогів.

Варто детально зважити всі ризики, щоб уникнути необачних кроків і зайвих витрат. Нерідко використання самописних CMS є лише прагненням окремих авторів реалізувати свої амбіції та зробити клієнта залежним від своєї технічної підтримки. Чому це погано?

Які ризики приховує кастомна розробка

1. Висока вартість та тривалі терміни реалізації.
Створення CMS з нуля — кропіткий складний процес, що потребує значного бюджету та часу. Навіть якщо вам пропонують готову «безкоштовну» систему, її реальна вартість уже закладена в загальний кошторис. Для масштабних проєктів це виправдано, але для більшості замовників п'ятизначна сума в доларовому еквіваленті є неприйнятною.

2. Повна залежність від розробників.
При виникненні будь-яких проблем із сайтом звернутися можна виключно до його авторів. Більшість вебмайстрів працюють із популярними платформами (WordPress, Joomla, OpenCart) і зазвичай відмовляються від обслуговування чужого закритого коду. Замість вивчення специфічної архітектури з нуля, їм легше за набагато менший час виконати аналогічні завдання на відомих CMS. Якщо вебстудія закриється, змінить профіль або ви просто розірвете з нею стосунки, сайт залишиться без підтримки, розвитку та можливості оновлення.

3. Низький рівень безпеки.
На відміну від поширених CMS, де більшість зломів відбувається через масові вразливості в популярних сторонніх плагінах, захист самописної системи цілком визначається людським фактором. Навіть якщо кастомний рушій проходить регулярний професійний аудит безпеки, усунення знайдених уразливостей коштуватиме замовнику набагато дорожче.

Для стандартних платформ спільнота випускає готові безкоштовні патчі, і фахівцю залишається лише розгорнути їх та протестувати роботу сайту, але для кастомного коду таких рішень немає. Програмісту доведеться щоразу вручну писати й тестувати захисний код з нуля. У результаті будь-яка адаптація під нові типи атак чи оновлення версії PHP перетворюється на повноцінну індивідуальну розробку, за яку клієнт змушений платити за погодинним тарифом.

4. Відсутність публічної бази знань.
Для розв'язання будь-якого технічного питання програмісту достатньо звернутися до документації чи спільнот користувачів популярних систем. У випадку із самописною CMS будь-які помилки верстки або збої модулів змусять програміста наосліп розбиратися в чужій логіці, оскільки інформації про продукт у відкритому доступі немає.

5. Проблеми з архітектурою та якістю коду.
У CMS має бути грамотна архітектура та чистий код. Створення якісного ядра вимагає років роботи досвідченої команди. Спрощені рішення, розроблені під невеликі проєкти, при спробі розширення функціоналу неминуче призводять до повного переписування коду (рефакторингу), що спричиняє значні додаткові витрати.

6. Ускладнене адміністрування.
Логіка керування самописною платформою відома лише її автору. Відсутність зрозумілих інструкцій та стандартної документації до кастомної системи управління суттєво ускладнює самостійну роботу з контентом.

7. Ризики для SEO.
Часто під час створення кастомних движків не враховують вимоги пошукових алгоритмів. Це призводить до відсутності гнучкого редактора контенту, неможливості коригувати мета-теги та надмірного обсягу коду, що уповільнює сайт і погіршує його позиції в пошуку.