UK 
EN 
Сучасні тренди оптимізації та жорсткі вимоги Google PageSpeed Insights змушують розробників масово переходити на «новітні» формати зображень — WebP та AVIF. Корпорації в один голос заявляють про неймовірне стиснення даних та прискорення завантаження сторінок. Проте, якщо відкинути сухі графіки та подивитися на реальну практику веб-дизайну і повсякденне життя користувачів, цей перехід перетворюється на суцільний компроміс та технічний біль.
1. Проблема для звичайних людей: «Я просто хочу завантажити картинку»
Найбільше від WebP та AVIF страждають звичайні відвідувачі сайтів. Уявіть ситуацію: користувач бачить на вебресурсі якісний рендер, елемент інтерфейсу або стокове фото і хоче зберегти його собі на комп'ютер чи смартфон для подальшої роботи. Він натискає «Зберегти зображення як...» і отримує файл із розширенням .webp або .avif.
Для багатьох це стає глухим кутом. Ці формати досі адекватно не відкриваються старими версіями операційних систем, стандартними переглядачами Windows або базовими графічними редакторами без встановлення додаткових кодеків. Користувачеві доводиться шукати онлайн-конвертери, щоб просто перетворити картинку у звичний JPG чи PNG. Це суттєво погіршує користувацький досвід (UX).
2. Мусор на хостингу та зайве навантаження на CMS
Для розробників, особливо тих, хто працює з популярними системами керування контентом (наприклад, Joomla), впровадження WebP та AVIF — це окреме коло технічного пекла. Далеко не всі сервери «з коробки» коректно генерують ці формати.
Щоб автоматизувати процес, доводиться встановлювати сторонні важкі плагини та компоненти. Ці розширення працюють за принципом дублювання: вони беруть оригінальний якісний PNG або JPEG, конвертують його в WebP та AVIF і зберігають на сервері. В результаті замість одного медіафайлу в базі даних та на хостингу з'являється три-чотири копії. Місце на диску спливає в кілька разів швидше, а сервер витрачає додаткові ресурси процесора на генерацію картинок «на льоту».
3. Проблеми в роботі веб-дизайнера
Під час верстки та тестування макетів використання WebP часто додає зайвої роботи. Колірна передача у цих форматах під час сильного стиснення може дещо спотворюватися, що критично для сайтів-портфоліо чи інтернет-магазинів, де точність кольору має значення. Крім того, старіші версії деяких браузерів (зокрема, застарілі Safari на macOS та iOS) досі можуть некоректно відображати AVIF, через що дизайнеру доводиться прописувати складні милиці в коді через тег <picture>, додаючи альтернативні шляхи до стандартних форматів.
Висновок
Формати WebP та AVIF були створені великими корпораціями заради однієї мети — економії їхнього власного магістрального трафіку. Для реальної веб-розробки та зручності людей це рішення досі залишається «сирим» і компромісним. Насильницьке просування цих стандартів через пошукові алгоритми змушує розробників захаращувати сайти зайвими плагінами та ускладнювати життя користувачам, які просто хочуть користуватися інтернетом без додаткових технічних перешкод.
